Значні господарські спори, які були вирішені в порядку господарського судочинства
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.07.2014 року задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю до Публічного акціонерного товариства про стягнення 1323390,30 грн. заборгованості за товар, поставлений згідно договору поставки товару, річних інфляційних та пені.
При розгляді справи судом встановлено: Між Товариством з обмеженою відповідальністю (позивачем) та Публічним акціонерним товариством (відповідачем) був укладений договір поставки товару від 01.11.2013 року (далі – Договір).
За умовами п. Договору позивач як постачальник зобов’язався поставити і передати у власність відповідачу (покупцю) товар (металобрухт), а покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
За п. 10.2 Договору строк його дії встановлений до 31.12.2014 року.
В додатковій угоді № 1 та в додатковій угоді № 2 сторони узгодили періоди постачання січень та лютий 2014 року відповідно.
За п.2.2 Договору товар поставляється залізничним транспортом на умовах СРТ, м. Кременчук, станція Крюков-на Дніпрі, згідно Правил ІНКОТЕРМС 2000 року.
Згідно з умовами Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс 2000” термін CPT («Перевезення сплачене до») означає, що продавець сплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення. Ризик загибелі чи ушкодження товару, а також будь-якого збільшення утримань, що виникають після передачі товару перевізнику, переходить з продавця на покупця, коли товар передано у розпорядження перевізника. Перевізник означає будь-яку особу, яка згідно договору перевезення зобов’язана здійснити перевезення чи організувати перевезення морським або повітряним шляхом, залізничним чи автомобільним транспортом, по внутрішніх водних лініях чи змішаному перевезенні.
На виконання Договору у лютому 2014 року позивач поставив відповідачу товар (металобрухт) на загальну суму 1198407,07 грн. у напіввагонах, що підтверджується залізничними накладними та приймально-здава
Також одержання товару на суму 1198407,07 грн. за вказаними видатковими накладними підтверджено відповідачем у акті звірки розрахунку станом на 06.06.2014р., підписаним відповідачем та посвідченим печаткою. Зазначене відповідно до ст. 35 ГПК України є свідченням про визнання відповідачем факту одержання товару.
Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки за товар здійснюються протягом 10 календарних днів з дати поставки.
За одержаний товар відповідач оплати не провів.
Лист-претензія позивача від 18.03.2014 року щодо оплати суми заборгованості та неустойки за прострочення оплати товару залишена Відповідачем без відповіді та задоволення
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчи
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В п. 7.5 Договору передбачено, що покупець при порушенні термінів оплати за поставлений товар, сплачує постачальнику неустойку у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, 47230, 84 грн. пені, 65912,61 грн. інфляційних, 8762,40 грн. річних були обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду Полтавської області, відповідач звернувся з скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Скарга повернута без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки її подано після закінчення строку, встановленого для її подання без клопотання про поновлення цього строку (ухвала про повернення апеляційної скарги від 03.11.2014 року).
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
